Експедиція Карнатакою: руїни Хампі, сафарі та пляжі Гоа

Літак сідає в Гоа. На виході з аеропорту, орієнтир — вихід №5, вас зустрічає представник Satyam Travel із табличкою: на ній назва компанії, а не ваше ім'я — так тут заведено. Satyam Travel — наш наземний партнер і приймаюча сторона «Інакше.» в Індії, і перша зустріч більше нагадує зустріч із господарем дому, ніж трансфер за розкладом. Звідти — прямо до готелю.

Гоа — штат на заході Індії, вздовж Аравійського моря. До 1961 року тут була португальська колонія, і сліди тих століть нікуди не поділись: церкви XVII століття, плантації тропічних спецій, які й досі доглядають так само дбайливо. Перша ніч — без програми, готель і відпочинок з дороги.

День без плану. Після сніданку — вільний час: досліджуйте околиці самостійно, у своєму темпі, або просто лишіться на пляжі. Ніч у готелі.

Ранок веде у Південний Гоа. У Панджимі — три обличчя колоніальної доби поспіль: церква Панджим, базиліка Бон-Жезуш, кафедральний собор Се.

Далі — храм Мангуеші, а з боку затоки Дона-Паула відкривається краєвид на гавань Мормугао.

Ближче до обіду дорога веде на плантацію спецій: година серед дерев і кущів, а тоді обід «шведський стіл» (оплачується окремо), який подають просто на бананове листя. Міський шум сюди не долітає — повітря тут інше, свіжіше. Ніч у готелі.

Зранку — виїзд із Гоа, трансфер до Дандели. Дорога веде вглиб штату: узбережжя лишається позаду, натомість з'являються пагорби. По прибутті — розміщення в готелі.

Заповідник дикої природи Дандели — один з найбільших у Карнатаці: горбистий рельєф, круті схили, річкові долини, густа флора й фауна; річка Калі з притоками прорізає ліс наскрізь. Серед природних пам'яток — печери Кавала, куди можна дістатися лише повзком, і скеля Сінтері, 90-метровий гранітний масив серед бурхливого потоку річки Канері. З мису Сайкс видно, як Калі в'ється між ущелинами й долинами; пік Сіролі тримає найвищу точку району. Ніч у готелі.

Зранку — сафарі на тигрів у Дандели, джипами через густий ліс: майже 200 гектарів дикої природи, де сафарі проводять ще з 1998 року. На виїзді трапляються тигри, леопарди, ведмеді-губачі, олені, а часом і перелітні птахи серед пишної рослинності.

О 16:00 — відправлення до Бадамі, колишньої столиці ранніх Чалук'їв. Місто стоїть біля входу в ущелину між двома скелястими пагорбами з червоного пісковику: на одному — форт, на скелі навпроти — чотири печерні святилища, одне над одним, висічені просто в камені.

Ніч у готелі.

Ранній виїзд на цілоденну екскурсію: спершу печери Бадамі, тоді Айхоле, потім Паттадакал. До готелю в Бадамі повертаєтесь уже пізнього вечора.

Айхоле — старовинне село, де храми ховаються просто в товщі масивних стін: три скельні святилища (ведичне, джайнське, буддійське) і близько 125 храмів, здебільшого руїни. Серед найвідоміших — храм Лад Кхан (V століття, найдавніша споруда на цій землі), храм Дурги з напівкруглою галереєю навколо святилища, храм Хутімаллі зі скульптурою Вішну на кобрі, а також храмовий комплекс Контхі, храм Ума Махешварі, джайнський храм Мегуті і дворусний буддійський храм.

Паттадакал — усього чотири акри землі за кам'яною стіною, а всередині чотири великих і шість малих храмів дравідійської архітектури. Найбільший — храм Вірупакші, за чиїм зразком пізніше збудували храм Кайласа в Еллорі. Поруч — храм Маллікарджуни, менший, схожої планировки; храм Галаганатхі з прикрашеним дверним отвором; храм Каші Вішвешвари з криволінійною шикарою; і храм Папанатхі на березі річки — з фронтальним павільйоном, вестибюлем і круговою доріжкою, де стеля тримає фігури Дікпалів, а на одній з колон — сцена королівського дурбару. Ніч у готелі.

Після сніданку — виїзд з Бадамі, трансфер до Хампі через Хоспет. Хампі — колишня столиця імперії Віджаянагар, «Місто Перемоги», об'єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Храм Вірупакші (Пампапаті) стоїть у самому центрі села — і існував тут ще до імперії, задовго до Віджаянагара. Реставрований у XIII–XVII століттях, він і досі діючий: два двори з гопурамами, а головний вхід під 50-метровим гопурамом виходить на колонну вулицю, що тягнеться понад пів милі — аж до монолітної статуї Нанді.

Храм Крішни лежить на південь від Хампі: зруйнований, збудований імператором Крішнадеварая 1523 року, після походів в Оріссу, і захищений фортечними стінами. На колонах — різьблені сцени з життя самого імператора. Поруч — ще численні напівзруйновані храми. Розміщення в готелі, ніч тут.

Ще один повний день у Хампі.

Лакшмінарасімха — найбільший ідол міста: 22 фути заввишки (6,7 м), Вішну в подобі людино-лева, а над головою — змій із розкритим капюшоном.

Територія Дурбар — руїни палаців, адміністративних будівель і храмів королівської влади: платформи, подіуми, гідротехнічні споруди. Маханавамі Дібба — восьмиметровий подіум на трьох сходах, звідки цар зі свитою колись дивився на церемоніальні паради. Пушкаріні, східчастий колодязь, лежить симетричним ставком із хлоритових плит у центрі комплексу. Lotus Mahal тримає прохолоду навіть при 45°C — рідкісне злиття індуїстського та ісламського стилів. Слонові стійла — будівля з арковими входами й куполами, збудована для державних слонів. Лазня королеви — купальний палац для жінок королівської родини, 8-футова водойма (2,4 м) з водопостачанням по акведуку.

Храм Вітала — один з найкращих скульптурних шедеврів Хампі, XVI століття, присвячений Віталі, образу Вішну. Перед храмом — кам'яна колісниця, висічена з цільної скелі; сам храм відомий музичними колонами.

Повернення до готелю, ніч тут.

Виїзд до Хублі, а по дорозі — місто Гадаг і його храми Трікутешвари.

Хублі, або Хуббаллі, — місто Карнатаки з прізвиськами «Чота Мумбаї» та «Ванідж'я Нагарі», місто торгівлі: заснував його купець Басаппа Шеттар 1727 року, а відтоді тут встигли побувати маратхи, моголи і британці.

Далі — храм Чандрамулешвара з його архітектурою і озеро Ункал, де можна пройтися набережною або взяти човен.

По прибутті — заселення в готель.

Трансфер із Хублі до Гокарни, розміщення в готелі.

Гокарна — храмове місто в окрузі Уттара-Каннада, знане пляжами, стародавніми храмами й особливим духовним значенням. Удень — храм Шиви прямо на пляжі Гокарни та коротка прогулянка містом з відвідуванням храмів Махабалішвари та Ганапаті. Увечері — повернення до готелю, ніч тут.

Пляжний день: Кудле, Ом, Хаф-Мун, Парадайз — чотири береги, чотири різні настрої.

Пляж Ом із висоти пташиного польоту нагадує обриси санскритської літери «Ом». Пляж Кудле — найпопулярніший, з ресторанами і простими будиночками просто на піску. Пляж Хаф-Мун усамітнений: дістатися можна тільки пішки або човном, і атмосфера тут відповідно тиха. Пляж Парадайз лишається майже недоторканим — чиста вода, м'який пісок.

Повернення до готелю, ніч тут.

Після сніданку — прямий трансфер до аеропорту Гоа, і звідти додому.

Namaste! До нових зустрічей в Індії.